пʼятниця, 13 грудня 2013 р.


Сва́ричів — село Рожнятівського району Івано-Франківської області.
Розташоване село Сваричів над річкою Лімницею, притокою Дністра на відстані 4 км на північний схід від районного центру Рожнятова. Загальна кількість жителів – 5037 чол. Загальна поверхня села – 3 091 га.
Історія Сваричева сягає в давнину. При в'їзді в село Сваричів знаходиться пам'ятний знак: село Сваричів (1387-1987). Він був споруджений на честь 600-річчя села


НазваСваричів
Координати48° 57′ 38″ N24° 10′ 58″ EДесяткові48.960556°, 24.182778°

 Грунти Сваричева

Шифр агрогрупи
      Назва агрогрупи
Всього земель (га)
            В тому числі
Рілля
пасовища
19д
Дерново-середньопідзолисті поверхнево-глейові середньо- суглинкові грунти


201


201

19е
Дерново-середньопідзолисті поверхнево-глейові важко- суглинкові грунти

28д
Дерново-середньопідзолисті поверхнево-глейові середньо- суглинкові осушені грунти
12.5
12.5

141
Торфувато-болотні неосушені грунти
515.2


177д
 Дернові неглибокі глейові середньокамянисті середньо-суглинкові грунти



178д
Дернові опідзолені глейові  середньосуглинкові грунти



178е
Дернові опідзолені глейові  важкосуглинкові грунти



182д
Дерново-буроземні неглибокі  опідзолені глеюваті камянисті  середньосуглинкові та
дерново- буроземні опідзолені  глеюваті  середньосуглинкові грунти

77.7

77.7

183е
Буроземні-підзолисті поверхнево-глейові важкосуглинкові грунти
20.2
19.5
0.7
188ак
Дернові слаборозвинені  глейові сильнокамянисті супіщані, дернові слаборозвинені глейові сильнокамянисті в поєднанні з торфувато-болотними(0-10%) та дернові слаборозвинені з плямами сучасних руслових відкладів супіщані грунти


10


10








215
Розмиті грунти в поєднанні з дерновими опідзоленими глейовими(10-30%) грунтами



41.5




41.5
219
Сучасні руслові відклади

понеділок, 12 серпня 2013 р.

Лавка на Чечві | Сваричів (Рожнятівський район)

Походження назви села Сваричів

 

Одна сільська легенда розповідає, що татарська орда, нападаючи на край, ніде не мала спочинку. Люди ховались в лісах і мстили ординцям. Вони нищили обози, вбивали людей і коней.
Одного разу, повертаючись із грабіжницького набігу, татарська орда зупинилось на відпочинку у тому місці, де згодом було засновано село Сваричів. Раптом на орду, що відпочивала, напали невідомі сміливці. Вони накинулись на ординців. Оціпенілі від страху татари кинулись тікати.
Згідно з легендою, рештки орди зупинились аж за 20-30 км від того місця. На смерть загнавши коней і прийшовши часом до тями, татари між собою сварились. Пізніше, як повідомляє легенда, на тій поляні, де свого часу сварились недобиті орди було засновано село й у пам'ять про цю подію, його ніби-то було названо Сваричів. Звичайно, що ця легенда про походження назви села Сваричів не має під собою ніяких достовірних наукових обґрунтувань.
За словами краєзнавців походження назви с. Сваричів слід пов'язати із старовинним ім'ям Сварич, яке є усіченою і похідною формою таких складних імен як Сваромир, Сварослав. Існували також імена Свар, Сварко, Сварило – всі вони похідні від складних імен.
За свідченням літописців, 1254 року князь Данило Галицький разом із братом своїм князем Васильком та синами своїми Львом, Романом і Сваромиром розгромили багатотисячну орду татарського намісника хана Куремси. Отже, маємо незаперечливі докази про існування особової назви Сваромир, від якого походить ім'я Сварич та назва населеного пункту Сваричів.
Деякі вчені доводять, що село виникло, як ряд інших, біля соляних джерел. Люди, які виварювали сіль, називалися зваричани, а село Зваричів, а згодом Сваричів.

четвер, 13 червня 2013 р.

RРідний край! Тут проходить наше дитинство, юність, тому хочеться знати про нього якщо не все, то принаймні більше, ніж ми знали досі…

середа, 5 червня 2013 р.

Лімниця

Ріка Лімниця
Дослідження якості води р. Лімниця. За показниками якості води р. Лімниця належить до найчистіших приток Дністра і є заказником місцевого значення.
Вода в ріці Лімниця характеризується середньорічними показниками, значення яких не перевищують ГДК:
- вміст солей – 136 мг/дм3;
- залізо загальне – 0,16 мг/дм3;
- азот амонійний – 0,06 мг/дм3;
- БСКповне – 2,0 мгО2/дм3;
- ХСК – 7,5 мгО/дм3).


  1. Порівнюючи ці дані із середньорічними значеннями показників минулого року (вміст солей – 121 мг/дм3, залізо загальне – 0,05 мг/дм3, азот амонійний – 0,2 мг/дм3, БСКповне – 2,0 мгО2/дм3, ХСК – 8 мгО/дм3) можемо зробити висновок, що стан р. Лімниця у 2009 році суттєво не змінився.

Чечвинське водосховище

Чечвинське водосховище працює за незмінною технологією з 1967 року. Це другий важливий момент щодо існуючої проблеми подачі на місто брудної води, до речі, як любимо ми хвалитися, з найчистішої річки Європи. Тому перед тим, як звинувачувати в чомусь інших, гадаю, чи не краще подумати про нові сучасні методи очистки води, якою користуються калушани під час повеней.
   Для того, аби пояснити, що Чечвинське водосховище не має ніякого відношення до забруднення води (під час атмосферних опадів воно приймає таку ж брудну воду, яка надходить до нього річкою), наведу такий простий приклад. Якщо бочку з краном ми до країв наповнюватимемо водою, вона врешті-решт почне виливатися. А щоб цього не відбувалося, нам потрібно так відрегулювати цей кран, щоб води з бочки витекло стільки, скільки прибуло. За таким принципом працює і Чечвинське водосховище. Якщо під час опадів до нього надходить більше води, на ньому більше відкриваються шлюзи. Це робиться поступово – кожного разу шлюз піднімається не вище 50 сантиметрів. При цьому рівень води у водосховищі залишається незмінним. Експлуатація водосховища відбувається згідно з відповідною інструкцією і ніхто не має права її порушувати

понеділок, 3 червня 2013 р.

Альманах Рожнятівщини

D:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPG

  
            Альманах
  Перлини Рожнятівщини
D:\Documents\Контрольні\ФОтО\Портфель\К А Р П А Т И (135).jpg

     Павлівський камінь
D:\Documents\Перегінське фото\Pavlivsry-kaminy-700x469.jpg
Геологічне утворення висотою 30 м. Воно знаходиться у трикутнику лісового масиву, приблизно на однаковій відстані від трьох населених пунктів — сіл Князівське, Підлісся і Дуба

   Перегінська фортеця
В селищі Перегінське цікавим краєзнавчим об’єктом є Перегінська фортеця. Це  неприступне в свій час укріплення, яке було з усіх сторін оточене високою стіною з частоколом наверху і глибоким, заповненим водою, ровом. На жаль, сьогодні від колишньої фортеці зберігся тільки один будинок, що використовується під комунальне житло.
IMG
D:\Documents\Перегінське фото\Изображение 010.jpg
Памятник  емігрантам
D:\Documents\Контрольні\Карпати\К А Р П А Т И (153).jpg
У 1891 році мешканці Небилова І. Пилипів та В. Ілиняк, шукаючи кращої долі, покинули рідне село і виїхали до Канади, поклавши початок багатотисячній трудовій еміграції з Галичини. Мешканці села встановили пам'ятник землякам.
Памятник  Івану      Вагилевичу
IMG_5131.JPG
Подпись: Відкрито в 1995 році в селі Ясень. У п’яти кімнатах розміщено понад тисячу експонатів  Музей Івана              Вагилевича                    Хрест Святої Тверезості
 
Знаходиться в селі Ясень на одному з подвір’їв, попри центральну дорогу. На ньому напис:"В память святої тверезості г.1874.Господи оружіє на дьявола Хрест твій дав єси нам."

Ангелівська домна
Копия Ангелівська домна
Знаходиться між селами Ясень і Гриньків в урочищі Ангелів. Доменну піч було побудовано у 1810 році за сприяння греко-католицького митрополита Антіна Ангеловича. До складу підприємства входило 12 шахт, де відкритим способом добувалась залізна руда, дві фабрики по переробці заліза, кузня, складські приміщення, а також ряд житлових і господарських будівель. Було закрито у 1818 році.
Кедрова палата Андрея    Шептицького
D:\Documents\Контрольні\Карпати\К А Р П А Т И (224).jpg
Кедрова палата відома також як Дача Шептицького - рекреаційний комплекс в урочищі  Підлютому. У 1892 р. львівський митрополит УГКЦ С. Сембратович купив 6 га землі на схилі г. Лютої поруч із цілющими сірководневими джерелами і побудував тут літню резиденцію митрополичу. Під час Першої світової війни резиденція згоріла, але незабаром її відновив митрополит А. Шептицький. Напроти резиденції був кам'яний грот , на якому височів хрест.
 Форельне гоподарство Осмолодського держлісгоспу
D:\Documents\Перегінське фото\IMG_5313.jpg D:\Documents\Перегінське фото\Форель.jpg
D:\Documents\Перегінське фото\Форельне-господарство-в-Осмолоді.jpgD:\Documents\Перегінське фото\Микола-Саєвич.jpg
М.Саєвич, призначений митрополитом А. Шептицьким   управителем – охоронцем митрополичих лісів,  заснував  «Лісовий музей» і зразкове форельне господарство поблизу села Осмолода.   У 1934 р. в урочищі Лютошари біля Осмолоди інженер М. Саєвич організував Музей Природи, який включав п’ять відділів: лісовий, мисливський, ловецький (рибальський), бджільничий і бібліотечний.
Святоандріївський скит
H:\Лужки\Изображение 022.jpg
Розташований в урочищі Лужки, яке розкинулося в центрі гірського масиву Карпат – Ґорґанах, на віддалі шести кілометрів від с. Осмолоди . Це один з дочірніх обителей Унівської Лаври. Заснував митрополит Андрей Шептицький.Скити Студійського уставу споруджуються у пустинних місцях і відзначаються строгим усамітненням та здержливістю. У 1944 році він припинив свою діяльність. І лише на початку 90-х років монахи-студити почали відновлювати зруйнований скит.
Пластовий табір – музей “Сокіл”
D:\Documents\Перегінське фото\музей Сокіл.jpg
Найдавніша і найславніша оселею Пласту, яка була посвячена в 1926 році. Пластовий табір-музей “Сокіл” знаходиться на лівому березі річки Лімниця поблизу с.Гриньків Рожнятівського району. Щороку (до 1939 р.) тут відбувалися табори для юнацтва, які мали велике значення для національного виховання і фізичного гарту молоді під час польської окупації. В 1990 р. пластуни повернулися на Сокіл.

Краєзнавчий музей “Бойківщина”
D:\Documents\Перегінське фото\музей Бойківщина.jpg
Відкрито в 2004 році під час святкування на Рожнятівщині Другого міжнародного фестивалю „Бойківська ватра-2004”.
 Розташований він у старовинному будинку, який побудував на початку 20 століття український граф Думка. Понад 400 пам’яток матеріальної і духовної культури Рожнятівщини знайомлять відвідувачів з історією району від 2-5 століття нашої ери і по сьогодення.

Історико – краєзнавчий музей
D:\Documents\Перегінське фото\800px-.JPG
Відкрито в 1976 році. Знаходиться в старовинному будинку села Цінева, який колись називали Білою школою.
 У п'яти залах музею зібрано понад п'ять тисяч пам'яток матеріальної та духовної культури. Це документи історії та археології, нумізматичні колекції, предмети ремесла і побуту. Музею присвоєно звання народний.
D:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPG
Інтер’єр бойківської хати
D:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPG
  

D:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPGD:\Documents\Перегінське фото\800px-Bojkhata.JPG