Забруднення Чечви.

Мільйони гривень — у нечистоти. 

Шість років тому Рожнятів залишився сам-на-сам  з проблемою стоків. Тоді, 2009-го,  тут розпочали будівництво нових очисних споруд. Виділили 4 мільйони гривень, стартували роботи. Однак досі райцентр потопає у відходах у прямому сенсі. Шостий рік неочищені стоки забруднюють Чечву — притоку однієї з найчистіших річок Європи — Лімниці.
Шостий рік селище Рожнятів не має куди скидати неочищені стоки. Раніше відходи перекачували до сусіднього Брошнева, що за 14 км. Щороку це обходилось бюджетові району до 50 тисяч гривень.
 Стоки Рожнятова чистили у Брошневі, там були лісокомбінатівські очисні споруди. З часом вони вийшли з ладу і насосна станція, яка качала у Брошнів, вже їх не качає, бо колектор застарів. Він у багатьох місцях порваний, стоки витікали прямо на городи.
 2009-го у Рожнятові почали будувати нові очисні споруди. Виділили 4 мільйони гривень з екологічного фонду Прикарпаття. Розпочали роботи. Тоді у селищі сподівались, що нарешті позбулись проблеми з відходами, але будівництво не завершили дотепер.
 Сьогодні у Рожнятові збудоване приміщення для нових очисних, встановлені блоки для стоків. Проте, щоби запустити їх, потрібні гроші на обладнання самих споруд. Цього року область передбачила ще мільйон гривень. У Рожнятові кажуть, якщо за тепла очисні не запустять, доведеться чекати ще один рік та далі забруднювати ріку.
 

ГІДРОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІЧКИ ЧЕЧВИ.

Чечва – річка, що протікає по території Рожнятівського і Калуського районів Івано-Франківської області, ліва притока Лімниці. Довжина річки 52 км, площа басейну – 548 км².

Чечва утворюється від злиття кількох потоків, що беруть початок на північно-східних схилах хр. Аршиця на висоті 1360м над р. м. У верхів’ї долина річки вузька, V-подібна. Річкова мережа Чечви тут дуже розгалужена і сформована  іі витоками і притоками Нивчиною, Неридівкою, С.і Н. Козарками, Менчеликом та ін..Від витоків річка тече на північний схід, а нижче с. Липовиця повертає на північ. У верхів’ї долина річки має ширину 150-250м, русло 8-15м, а глибина складає-0,3-0,5м. Значна швидкість течії(1,2 м/с). Нижче с. Липовиця долина Чечви дещо розширюється і стає асиметричною.

Прийнявши ліві притоки, Суходіл і Бездежну, і Мелецину, Чечва поблизу с. Луги приймає свою головну притоку р. Ілемку. При злитті річок тут утворилась трикутникоподібна уголовина шириною 500-700м. Нижче долина Чечви різко звужується. Вона прориває моноклінальні дислоковані пласти флішу Зовнішніх Горган. В цьому місці річище знаходиться на 7-10м нижче рівня І тераси. Заплава вузька, різностороння, відчувається різке переважання глибинної ерозії над бічною. Далі долина Чечви лійкоподібно розширюється, стає трапецієподібною і біля с. Спас виходить на рівнину.

Змінюється напрям течії – Чечва повертає на північний схід і приймає ліву притоку, р. Манявку. Ширина річкової долини зростає від 1 км до 1,5-2,5 км поблизу с. Н. Струтин. Річище розгалужується на рукави. На цьому проміжку долина Чечви асиметрична – правивий схил рівний, терасований (І і ІІ тераси), а лівий обривистий, підноситься крутим уступом(80-850м) над руслом на висоту 50-60 м.

У цій місцевості значного розвитку набули осипищні процеси і яружна ерозія. Біля Рожнятова долина Чечви звужується до 1,0-1,5 км. Асиметрія рельєфу посприяла спорудженню на річці Чечвинського (Рожнятівського) водосховища, площею 184 га. Його пн.-зх. берег утворений природним уступом, що підноситься над водною поверхнею на 10-15 м, а з інших сторін водосховище оточене дамбою, береги якої викладені залізобетонними плитами.   

Водосховище піддається процесам замулювання. Регулювання стоку здійснюється через систему гідротехнічних споруд – залізобетонний гідротехнічний затвор і два проміжні водозливи. Спорудження Рожнятівського водосховища дало змогу ліквідувати загрозу затоплення населених пунктів в пониззі Чечви і через водозабір здійснити водозабезпечення м. Калуш. Штучне, прямолінійне і зарегульоване русло Чечви починається одразу після її виходу з водосховища і простягається на схід на відстань бл. 1 км до гирла Дуби, найбільшої її правої притоки, при ширині 25-30 м.  (Додаток 4)

Біля с. Сваричів р. Чечва повертається у своє природне русло. Рожнятівська уголовина ширшає і на межі району її ширина досягає 3 км. Для пониззя Чечви характерна велика кількість рукавів, островів, проток, галечникових шлейфів. Між окремими рукавами відстань досягає до 500м, найбільші протокимають ширину до 40 м і глибину 0,5 м, а швидкість течії складає бл. 1 м/с. Показник падіння для Чечви становить 1070 м, а похил 20,6 м/км. Живлення річки змішане, режим паводковий. Льодостав триває з кінця грудня до середини березня [3].

На берегах Чечви розташовані населені пункти Суходіл, Луги, Спас, Нижній і Верхній Струтин, Рожнятів, Сваричів, Берлоги.

Річкова долина V-подібна, вузька, з крутими схилами. Русло і дно річки кам’янисте, вкрите валунами і галькою, інколи загромаджені уламками скель, порожнисті. Річище глибоко врізане в гірські породи, бо головна роль належить процесам глибинної ерозії. Для річки характерне змішане живлення з переважанням дощового і снігового. Роль грунтового живлення незначна.

Гідрологічний режим дуже складний. Річний хід стоку і рівнів характерний різкими коливаннями, частими паводками, які спостерігаються в усі пори року: навесні – від танення снігу, влітку і восени. В середньому за рік спостерігається 25-35 піків підняття рівня води – від випадання сильних дощів, взимку внаслідок раптових відлиг. На річці не буває тривалого іі стійкого льодового покриву.

Характеристика погоди села Сваричева та зміни клімату упродовж 2005-2014 років

На клімат Сваричева впливає дія трьох кліматоутворюючих чинників: надходження сонячної радіації, процеси циркуляції атмосфери та характер підстилаючої поверхні.

Величина сумарної сонячної радіації складає 96-98кккал/см. У річній величині сумарної сонячної радіації понад 50% припадає на розсіяну. Величина альбедо змінюється від 60% в зимовий період до 20% влітку.

Середньорічна температура повітря  Сваричеві  становить 7,4 °С, найнижча вона у січні. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 79%, найменша вона у квітні–травні (73%), найбільша – у грудні (85%). У січні (мінус 5,1 °С), найвища – в липні (17,9 °С). Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша – у грудні.                                                         

 Переважаючими вітрами є пд.-зх., які, дмуть із Середземномор’я та пн.-зх, слабкі і помірні вітри – 0-5м/с, взимку – 6-10м/с. Вологість повітря над Карпатами підвищена – близька до 80% (взимку – до 90%), а в межах Сваричева дещо нижча (навесні – бл. 60%). В Сваричеві кількість опадів  різна: від 800 до 700мм опадів. З них на теплу пору року припадає бл. 89%, а на холодну (зима) – тільки 11% опадів. За 3 літні місяці випадає майже 46% опадів. Кількість днів з грозами в середньому за рік становить 25, градом – 4, снігом – 60.                                                                                                Потужність снігового покриву змінюється від 15- 20см у передгір’ях до 35-40см і більше в горах.

 Зима в Сваричеві наступає в кінці листопада, а в горах на два тижні пізніше. Характеризується переважанням хмарної погоди із снігопадами, які приносять західні вітри. Часто бувають відлиги. Сильні східні вітри приносять морози.

Весна починається в першій декаді березня, в горах – в кінці другої. Середньодобові температури піднімаються вище 0⁰С, тане сніг. Погода дуже мінлива, повторюються заморозки. Перша половина весни ще холодна. На початку квітня середньодобова температура повітря переходить через +5⁰С, а в третій декаді – через +10⁰С

Літо в Сваричеві починається вкінці травня – на початку червня, коли середньодобові температури перевищують +15⁰C. Велика тривалість дня і висота Сонця зумовлюють високі температури і малі контрасти впродовж сезону. Літо помірно тепле, дощове.

У Сваричеві осінь починається в середині вересня. Температура повітря починає зменшуватися. Перша половина осені переважно суха, тепла, а друга прохолодніша, мінлива. В листопаді вже бувають морози, що знаменують кінець осені. 

Через кліматичні зміни погодні умови у нашому регіоні стають більш жорсткими. Все частіше стаються посухи й повені, вони мають все більший руйнівний.