ГІДРОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІЧКИ ЧЕЧВИ.

Чечва – річка, що протікає по території Рожнятівського і Калуського районів Івано-Франківської області, ліва притока Лімниці. Довжина річки 52 км, площа басейну – 548 км².

Чечва утворюється від злиття кількох потоків, що беруть початок на північно-східних схилах хр. Аршиця на висоті 1360м над р. м. У верхів’ї долина річки вузька, V-подібна. Річкова мережа Чечви тут дуже розгалужена і сформована  іі витоками і притоками Нивчиною, Неридівкою, С.і Н. Козарками, Менчеликом та ін..Від витоків річка тече на північний схід, а нижче с. Липовиця повертає на північ. У верхів’ї долина річки має ширину 150-250м, русло 8-15м, а глибина складає-0,3-0,5м. Значна швидкість течії(1,2 м/с). Нижче с. Липовиця долина Чечви дещо розширюється і стає асиметричною.

Прийнявши ліві притоки, Суходіл і Бездежну, і Мелецину, Чечва поблизу с. Луги приймає свою головну притоку р. Ілемку. При злитті річок тут утворилась трикутникоподібна уголовина шириною 500-700м. Нижче долина Чечви різко звужується. Вона прориває моноклінальні дислоковані пласти флішу Зовнішніх Горган. В цьому місці річище знаходиться на 7-10м нижче рівня І тераси. Заплава вузька, різностороння, відчувається різке переважання глибинної ерозії над бічною. Далі долина Чечви лійкоподібно розширюється, стає трапецієподібною і біля с. Спас виходить на рівнину.

Змінюється напрям течії – Чечва повертає на північний схід і приймає ліву притоку, р. Манявку. Ширина річкової долини зростає від 1 км до 1,5-2,5 км поблизу с. Н. Струтин. Річище розгалужується на рукави. На цьому проміжку долина Чечви асиметрична – правивий схил рівний, терасований (І і ІІ тераси), а лівий обривистий, підноситься крутим уступом(80-850м) над руслом на висоту 50-60 м.

У цій місцевості значного розвитку набули осипищні процеси і яружна ерозія. Біля Рожнятова долина Чечви звужується до 1,0-1,5 км. Асиметрія рельєфу посприяла спорудженню на річці Чечвинського (Рожнятівського) водосховища, площею 184 га. Його пн.-зх. берег утворений природним уступом, що підноситься над водною поверхнею на 10-15 м, а з інших сторін водосховище оточене дамбою, береги якої викладені залізобетонними плитами.   

Водосховище піддається процесам замулювання. Регулювання стоку здійснюється через систему гідротехнічних споруд – залізобетонний гідротехнічний затвор і два проміжні водозливи. Спорудження Рожнятівського водосховища дало змогу ліквідувати загрозу затоплення населених пунктів в пониззі Чечви і через водозабір здійснити водозабезпечення м. Калуш. Штучне, прямолінійне і зарегульоване русло Чечви починається одразу після її виходу з водосховища і простягається на схід на відстань бл. 1 км до гирла Дуби, найбільшої її правої притоки, при ширині 25-30 м.  (Додаток 4)

Біля с. Сваричів р. Чечва повертається у своє природне русло. Рожнятівська уголовина ширшає і на межі району її ширина досягає 3 км. Для пониззя Чечви характерна велика кількість рукавів, островів, проток, галечникових шлейфів. Між окремими рукавами відстань досягає до 500м, найбільші протокимають ширину до 40 м і глибину 0,5 м, а швидкість течії складає бл. 1 м/с. Показник падіння для Чечви становить 1070 м, а похил 20,6 м/км. Живлення річки змішане, режим паводковий. Льодостав триває з кінця грудня до середини березня [3].

На берегах Чечви розташовані населені пункти Суходіл, Луги, Спас, Нижній і Верхній Струтин, Рожнятів, Сваричів, Берлоги.

Річкова долина V-подібна, вузька, з крутими схилами. Русло і дно річки кам’янисте, вкрите валунами і галькою, інколи загромаджені уламками скель, порожнисті. Річище глибоко врізане в гірські породи, бо головна роль належить процесам глибинної ерозії. Для річки характерне змішане живлення з переважанням дощового і снігового. Роль грунтового живлення незначна.

Гідрологічний режим дуже складний. Річний хід стоку і рівнів характерний різкими коливаннями, частими паводками, які спостерігаються в усі пори року: навесні – від танення снігу, влітку і восени. В середньому за рік спостерігається 25-35 піків підняття рівня води – від випадання сильних дощів, взимку внаслідок раптових відлиг. На річці не буває тривалого іі стійкого льодового покриву.

Характеристика погоди села Сваричева та зміни клімату упродовж 2005-2014 років

На клімат Сваричева впливає дія трьох кліматоутворюючих чинників: надходження сонячної радіації, процеси циркуляції атмосфери та характер підстилаючої поверхні.

Величина сумарної сонячної радіації складає 96-98кккал/см. У річній величині сумарної сонячної радіації понад 50% припадає на розсіяну. Величина альбедо змінюється від 60% в зимовий період до 20% влітку.

Середньорічна температура повітря  Сваричеві  становить 7,4 °С, найнижча вона у січні. Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 79%, найменша вона у квітні–травні (73%), найбільша – у грудні (85%). У січні (мінус 5,1 °С), найвища – в липні (17,9 °С). Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша – у грудні.                                                         

 Переважаючими вітрами є пд.-зх., які, дмуть із Середземномор’я та пн.-зх, слабкі і помірні вітри – 0-5м/с, взимку – 6-10м/с. Вологість повітря над Карпатами підвищена – близька до 80% (взимку – до 90%), а в межах Сваричева дещо нижча (навесні – бл. 60%). В Сваричеві кількість опадів  різна: від 800 до 700мм опадів. З них на теплу пору року припадає бл. 89%, а на холодну (зима) – тільки 11% опадів. За 3 літні місяці випадає майже 46% опадів. Кількість днів з грозами в середньому за рік становить 25, градом – 4, снігом – 60.                                                                                                Потужність снігового покриву змінюється від 15- 20см у передгір’ях до 35-40см і більше в горах.

 Зима в Сваричеві наступає в кінці листопада, а в горах на два тижні пізніше. Характеризується переважанням хмарної погоди із снігопадами, які приносять західні вітри. Часто бувають відлиги. Сильні східні вітри приносять морози.

Весна починається в першій декаді березня, в горах – в кінці другої. Середньодобові температури піднімаються вище 0⁰С, тане сніг. Погода дуже мінлива, повторюються заморозки. Перша половина весни ще холодна. На початку квітня середньодобова температура повітря переходить через +5⁰С, а в третій декаді – через +10⁰С

Літо в Сваричеві починається вкінці травня – на початку червня, коли середньодобові температури перевищують +15⁰C. Велика тривалість дня і висота Сонця зумовлюють високі температури і малі контрасти впродовж сезону. Літо помірно тепле, дощове.

У Сваричеві осінь починається в середині вересня. Температура повітря починає зменшуватися. Перша половина осені переважно суха, тепла, а друга прохолодніша, мінлива. В листопаді вже бувають морози, що знаменують кінець осені. 

Через кліматичні зміни погодні умови у нашому регіоні стають більш жорсткими. Все частіше стаються посухи й повені, вони мають все більший руйнівний.