Проект
«Біоіндикація техногенних едафотонів Рожнятівського полігону ТПВ за допомогою
тесту на кресс-салат»
ДОСЛІДЖЕННЯ
Методика досліджень. У дослідженнях проведено біотестування різних зразків
едафотопу, визначаючи їх фітотоксичність методом проростання. Метод заснований
на реакції тест-культури на наявність у ґрунті забруднюючих речовин. Дає змогу
виявити токсичну (інгібуючу) дію тих чи інших речовин або стимулюючий вплив, що
активізує розвиток тест-культур. У ході досліду фіксується проростання, енергія
проростання, довжина надземної і кореневої систем. Визначали токсичність
едафотопів, забруднених небезпечними факторами сміттєзвалища за комплексом
морфологічних і фізіологічних ознак крес-салату.
Крес-салат (Lepidium sativum L.) − однорічна рослина з сімейства
хрестоцвітих. Доросла рослина крес-салату сягає 60 см у висоту. Це холодостійка
культура, оптимальна температура для її росту − близько +15-18°C . До вологості крес-салат
помірно вибагливий, але хороший урожай отримують тільки на зволоженому ґрунті.
У літні спекотні місяці рослини швидко переходять до стеблування. Рослина
любить світло, особливо на ранніх етапах розвитку, хоча добре росте при
частковому затіненні [2]. Для крес-салату найбільш придатні легкі родючі ґрунти
(рН=6,5-6,8). Крес-салат, як біоіндикатор, зручний ще й тим, що дію стресів
можна вивчати одночасно на великій кількості рослин при невеликій площі
робочого місця (чашка Петрі). Розвиток та енергію проростання насіння визначали
за загальноприйнятими методиками
Було взято 8 зразків субстрату з різних ділянок сміттєзвалища (та зони
впливу) і один зразок із урочища Верболаз (контроль). На звалищі субстрат
відбирався на ділянках, де спостерігались початкові ґрунтоутворювальні процеси.
Місця відбору проб для індикації токсичності ґрунтів сміттєзвалища та урочища
Верболаз за допомогою тесту на крес-салат наведено у табл. 1. Висаджували по 10
насінин Lepidium sativum L. у чашки Петрі. Періодично проводився полив
однаковими кількостями відстояної води. Через 10 діб рослини були вийняті з
субстрату. Протягом досліду велися спостереження за такими показниками:
час появи паростків і їх кількість на кожну добу; загальне проростання (до
кінця досліду); вимірювання
довжини надземної частини (висота рослин); вимірювання довжини коренів.
