Особливості хімічного складу води річки Дуба в умовах нафтовидобутку

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІЧКИ ДУБА

Основні джерела забруднення у нафтогазовій промисловості

Пошуки, розвідка, розробка, транспортування і переробка нафти і газу викликають цілий ряд екологічних проблем, зумовлених шкідливим впливом об'єктів нафтогазодобувної справи, галузі.

Забруднення підземних і поверхневих вод відбувається як на етапі буріння свердловин так і при облаштуванні і експлуатації нафтових і газових родовищ.

Особливо небезпечні для поверхневих та підземних вод є розливи паливно-мастильних матеріалів і попутних пластових вод,

Підземні води в межах Рожнятівського району забруднені магнієм, сульфатами, хлори­дами, що збільшує їх агресивність. Під час буріння свердловин джерелами забруднення є відпрацьований буровий розчин, тампонажний розчин, хімічні реагенти для обробки розчину, стічні бурові води, нафта і нафтопродукти, паливно-мастильні матеріали, господарсько-побутові стічні води і тверді відходи.

Природними джерелами забруднення є дощові і талі води.

Забруднююча здатність бурових розчинів залежить від кількості, токсикологічної характеристики хімічних реагентів, що застосовуються для їх обробки. При бурінні свердловин використовуються реагенти і речовини ІІ,ІІІ,ІV класу небезпечності, тому бурові відходи, що містять в собі ці речовини, відносяться до IIІ – ІV класу небезпечності. Попадання їх у водоймища і грунтові води у великих кількостях є екологічно небезпечним явищем, особливо при періодично-повторювальних процесах, які супроводжуються накопиченням токсичних і забруднюючих речовин як у поверхневих так і в підземних водах. Крім того, грунтові води забруднюються і при захороненні бурових відходів в межах майданчиків бурових, які після очищення містять: нафтопродуктів 50 - 100 мг/л, мінералізація до 4500 мг/л і рН  5,5 - 8,2. При облаштуванні і експлуатації родовищ основним завданням є забезпечення високої технологічної ефективності виробництва при мінімальному шкідливому впливові на оточуюче середовище.

Основним джерелом забруднення при облаштуванні і експлуатації родовищ є установка пластової води (УПС). Нафтогазодобувні виробництва використовують значну кількість води для технологічних цілей і для допоміжних і для побутових потреб.Стічні води виділяються з оборотних систем водопостачання, при продувці промислових об'єктів, а також з атмосферних вод, які стікають з обвалованих площадок, свердловин, резервуарних парків.

Фактичний склад і концентрація забруднювачів в цих водах коливається в дуже широких границях: вміст капельної і плівкової нафти - від 350 до 2700 мг/л, емульгованої нафти - від 50 до 350 мг/л, стічні води вміщують багато механічних домішок.Дощові води, які стікають з площадок забруднених нафтою, можуть вміщувати від 40 до 100 мг/л емульгованої нафти і більше 300 мг/л механічних зважених домішок.

Перед випуском цих вод у водоймища вони попередньо очищаються згідно з ОСТ 39-225-88.Дно ставків, в яких відстоюють стічні води від нафти, покривають глиною, або поліетиленовою плівкою, асфальтобетоном або бетонними плитами, що зменшує проникнення шкідливих речовин в нижні горизонти.

Після відстою вміст нафтопродуктів на протязі 1-2 діб не повинен перевищувати 15-30 мг/л. Далі воду подають на віброфільтри, вміст нафтопродуктів у воді, яка випускається у водоймища, не повинен перевищувати 1 – 5 мг/л.При захороненні стічних вод в поглинаючі горизонти разом з попутними пластовими водами, з метою підтримки пластового тиску, вимоги до їх очистки менш вибагливі: вміст нафтопродуктів - 50 мг/л, механічних домішок до 30 в3-х сепара­торах підігрівачах нафти, нафтовловлювачах, пісковловлювачах  і відстійниках.

Таблиця 1.  Хімічний склад пластових вод

Показник	Значення
1. Густина при 20 г/СМЗ	1,151 – 16160
2. Загальна мінералізація г/л	133 – 242
3. рН	4,67 – 6,0
4. Вміст Cl мг/л	82976 – 148932
5. Вміст SO4  мг/л	280,64 – 301,2
6. Вміст HCO3	158,2 – 280,6
7. Вміст K+Na+	32798 – 81306
8. Вміст Ca2+	12224 – 15230
9. Вміст Mg2+	2918 – 3526

Проведені гідрохімічні спостереження на території Рожнятівського  району показали широкий діапазон хімічного складу природних вод регіону від гідрокарбонатного кальцієвого до хлориднонатрієвого з мі­нералізацією від 200 до 5000мг/л,рівень залягання ґрунтових вод  4 – 6 м. Практично повсюдно перевищені ГДК нафтопродуктів, що мають в основному природне, рідше антропогенне походження.

Річка Дуба  протікає в межах Рожнятівського району, Івано-Франківської області. Є правою притокою Чечви(басейн Лімниці).Довжина річки 24 км.Найбільшою  правою притокою Дуби є Млинівка(Радова).

Для водойми характериний інсеквентний (деревовидний) тип річкової системи.
Річка проклала свої русла по лініях тектонічних порушень і є поперечними до основних геологічних структур Карпат та відповідних їм форм рельєфу. Вона виробила своє русло у породах, що легко піддаються розмиву. Густота річкової сітки в басейні Дуби )))  Дуба бере початок на висоті 600-700мм над р.м.
 У верхів’ї долина річки вузька, V-подібна. Далі долина Дуби  лійкоподібно розширюється, стає трапецієподібною. Річкова долина  вузька, з крутими схилами. В місцях виходу річки з гір спостерігаються розширені лійкоподібні ділянки долин, як, наприклад, поблизу с.Іванівка. Похил зменшується до 10-5 м/км, а швидкість течії до 0,7 м/с і менше.  Від витоків тече на північ, а в місці де впадає в Чечву повертає на північний схід. Загальна площа басейну 134,0 км². У верхів’ї  ширина 25-30 м. Річка ще й при невеликій  довжині, має значне падіння, похил і швидку течію:падіння-436 м, а похил складає – 18,2м. Значна швидкість течії (1,0м/с). 

Ґрунти Сваричева:будова, властивості, заходи підвищення родючості

4.1. Охорона ґрунтів: актуальність та шляхи вирішення проблеми

Ґрунт - основний компонент наземних екосистем, що утворився протягом геологічних епох в результаті постійної взаємодії біотичних і абіотичних факторів. Як складний біоорганомінеральний комплекс ґрунти є природною основою функціонування екологічних систем біосфери.

Важливою властивістю ґрунтів є їх родючість. Завдяки їй ґрунти є основним засобом виробництва в сільському та лісовому господарствах, головним джерелом сільськогосподарських продуктів та інших рослинних ресурсів, основою забезпечення добробуту населення. Тому охорона ґрунтів, раціональне використання, збереження та підвищення їх родючості - неодмінна умова дальшого економічного прогресу суспільства.

Охорона ґрунтів стає нині особливо актуальною.

        О. Я. Яблоков вказує на чотири основні причини що викликають деградацію грунтів. Перша — ерозія - механічне руйнування грунтів водою і вітром. Друга — опустинювання, аридизація — все більше грунтів стає непридатними для сільського господарства через висушування. Третя — токсикація, зараження грунтів різними антропогенними речовинами, в тому числі і внаслідок неправильного зрошення. Четверта — прямі втрати через відведення сільськогосподарських угідь під будівлі та дороги. У цих умовах центральне місце посідає проблема охорони земельних ресурсів. «Додаток Д»

Село Сваричів знаходиться  між річками Чечвою і її притокою Дубою та Лімницею в Рожнятівській улоговині. Режим цих річок з частими паводками , що посилюють водну ерозію. Значні площі земель знаходяться на схилах Чечвинської височини. Талі і дощові води стікають по поверхні ґрунту дрібними струмочками. На своєму шляху вони захоплюють і виносять мулуваті частинки - найбільш родючу частину ґрунту. При обробітку вони зарівнюються, але товщина перегнійного горизонту після кожного дощу зменшується. В результаті водної ерозії руйнуються значні площі цінних сільськогосподарських вгідь, різко знижується їх родючість. Тому боротьба з ерозією - справа державної ваги і завдання полягає в тому, щоб організувати не тільки чітку систему боротьби з ерозією, але й вести планомірну роботу, щоб попередити її. Неправильний напрям обробітку ґрунту викликав посилення змиву і розмив.

 Обробіток ґрунту вздовж схилу в декілька разів посилює інтенсивність ерозійних процесів в порівнянні з обробітком впоперек його.  Особливо небезпечний обробіток вздовж схилу на зябу і під просапними культурами. Велика перегрузка просапними культурами ділянок розміщених на крутих схилах, часте рихлення ґрунтів і слаба захисна дія рослин сприяють інтенсивному розвитку ерозійних процесів.

Ґрунтозахисними заходами по боротьбі з ерозією повинні бути охоплені всі угіддя.

Для успішної боротьби з ерозією необхідна система, яка включає в себе організаційні, агротехнічні, лісомеліоративні і гідротехнічні заходи.

З кожним роком середньомісячні температури підвищуються, що призводить до аридизації, висушування, посилення вітрової ерозії, зміни структури грунту. Незвичним для нашого регіону є те, що для вирощування доброго урожаю овочів, ягід нам необхідно поливати грунт.

Важливим питанням, яке ми хотіли з'ясувати під час нашого дослідження, це вміст у ґрунті хлорорганічних речовин. Для цього ми разом із працівниками санепідемстанції, 28.09.2018 взяли пробу ґрунту в урочищі Гора, яке найближче знаходиться до підприємства "Крона-Осмолода", на вміст пестицидів. Працівники санепідемстанції використали методику МВ 21-42-80. Результати дослідження : ґрунти чисті, вміст хлорорганічних речовин нижче границі чутливості методу.

З кожним роком зростає частка земель, які використовуються під дороги. Дуже часто ми бачимо, що власники транспортних засобів роблять дороги там, де їм вигідно, таким чином зменшуючи площу пасовищ, руйнуючи родючий шар грунту, тільки тому, що стара дорога заболочена.

Вміст гумусу в грунтах з кожним роком зменшується через недостатнє внесення як мінеральних так і органічних добрив. Причинами цього є те, що ціна на мінеральні добрива все більше зростає і населення не спроможне придбати достатню кількість цього добрива для забезпечення агроекономічної норми. Одним із факторів підвищення вмісту гумусу є внесення органічних добрив, але через зменшення кількості свійських тварин в грунт з кожним роком потрапляє все менше органічних речовин. Декальцинація, або кислотна деградація ґрунтів. Це – одна з найгостріших проблем сучасності та найближчого майбутнього, яка пов’язана зі зростанням кислотності ґрунтового покриву і погіршенням агрохімічних властивостей ґрунтів. Для нашого регіону характерний великий % кислих грунтів, які потрібно вапнувати. Без вапнування рослини все менше засвоюють із грунту поживних речовин.

Гідрологічна та екологічна характеристика річки Лімниці

Аналіз сучасного стану русло-заплавного комплексу

річки Лімниця

   Лімниця належить до однієї з найбільших правих приток Дністра. Вона протікає по території Рожнятівського, Калуського і Галицького адміністративних районів Івано-Франківської області. Довжина річки – 122 (79) км, а площа басейну – 1430 км².

   Лімниця починається кількома витоками з-під гг. Буштул та Велика Кепута на висоті бл. 1350 м. над р. м. У верхів’ях долина річки вузька, береги круті. Тут вона має густу мережу притоків. До лівих належать Дарів, Петрос, Молода з Мшаною і Чорною та ін., до правих – Бистрик, Кузьмінець. Ширина русла річки не перевищує 25-30 м. Спочатку Лімниця тече на північний схід, а потім повертає на північ і дотримується такого напрямку до с. Осмолода, де зливається з р. Молодою, утворюючи Осмолодську улоговину шириною до 1 км. Глибина річки зростає до 1 м. До с. Ясень Лімниця тече у північно-східному напрямку, тобто впоперек до Карпат. Долина річки продовжує залишатися вузькою – 200-250 м, а схили крутими. Поблизу с. Ясень лівобережна частина долини – це перша надзаплавна тераса річки шириною до 500 м. На правобережжі І тераса простягається вузькою смугою, проте з’являється ІІ, чітко відокремлена від І уступом. Перевищення над руслом ІІ тераси досягає 10-15 м. Вона простягається фрагментами до смт. Перегінське. Ширина русла в районі с. Ясень збільшується до 40 м. Починаючи від с. Кузьмінець, що нижче с. Осмолода, річка дробиться на рукави на всьому протязі до північної межі Рожнятівського району. Поблизу смт. Перегінське Лімниця прориває Крайові Горгани і виходить на широку рівнину – Рожнятівську улоговину.Аналіз сучасного стану русло-заплавного комплексу є необхідністю при дослідженні річок. Такі дослідження заслуговують на увагу через те, що русло Лімниці в передгір’ї слабкостійкі до розмивання, оскільки формується в межах алювіальної рівнини й складені з легкорозмивних порід та відкладів. Навіть за досить короткий проміжок часу русло Лімниці може зазнати значних переформувань, а надто після паводків та особливо в результаті активної людської діяльності.

Визначення горизонтальних деформацій Лімниці допоможе спрогнозувати можливі майбутні зміни русла. Також для Лімниці необхідний моніторинг гідроекологічного стану через те, що з кожним роком на річці збільшується вплив антропогенної діяльності, який завдає екологічному стану річки значної шкоди.