ХАРАКТЕРИСТИКА РІЧКИ ЛІМНИЦІ

3.1.Походження назви річки

   Існує така легенда походження назви річки Лімниця. Серед високих гір Карпат гуляв буйний вітер «Бурій». Його могутня сила вивертала столітні дуби, а гори він міг перевертати,як м’ячики і ніщо йому не заважало в цій забаві. Та одного разу на шляху опинилася могутня скеля, що не поступилася його силі. Він так її обшарпав, так обгриз, що серед інших скель вона виглядала безформною і знівеченою. Її підніжжя, обвітрене хвилями подиху дужого вітру ще твердо стояло на своїх ногах. Вітер «Бурій» все більше направляв свою течію на неї, дув безперестанку, а вона все опиралася і не здавалася. Та не встояла камінна гора проти вітру: скинув її в ущелину. Лишилася вона без єдиного деревця , без єдиної травички, гола – голісінька вона вже не мала ні гарного вигляду, ні привабливої краси, як було раніше. Камінна гора заплакала. Їй поспівчували інші скали і також вилили свої сльози. Скотилися вони докупи, обгорнули цю скалу, що вітер зім’яв, і попливли долів. Чим більше вниз, тим більше назбиралося сліз, а з них потекла ріка. А як тече вода, то вона на своєму шляху щось змиває. Отож змилося слово «долів», та стерся сам початок бо він був попереду, а залишилася частинка слова тобто – «лів». Із тої скали, що ще й донині «мнеться» вітрами, із слова «долів» яке стерлося, з тих пір залишилося беззмістовне словосполучення «лів» і «мнеться». Десь на крутій хвилі сама по собі випала буква «в», а те, що залишилося – «лімнеться» у швидкому говорі так як і тече ця річка, назвали вираз Лімниця.

   І справді, річка Лімниця несе у собі скелясті сльози вже багато років. Її чистенька, прозора вода є здоровою і цілющою тобто така, що лікує. До цього часу Лімниця належить до найчистіших річок Європи, тому, що, її вода-це сльози скелястих гір, що витікають із найпотаємніших недоступних куточків українських Карпат.