ГІДРОНІМИ РОЖНЯТІВЩИНИ
Окрему групу назв, які проливають світло на
вивчення історії рідного краю, складають гідроніми (назви рік, струмків,
ставків тощо). Найбільшими водними артеріями Рожнятівщини є річки Лімниця і
Чечва, вздовж яких основному формувались поселення.
Лімниця в давнину звалась Ломниця. Цікаво, що село Небилів в свій час
мало аналогічну назву, про що говорилось вище. Даний гідронім має
праслов'янське походження і означає «ламаний, крутий, кам'янистий», тобто річка
з покрученим кам'янистим річищем.
Назву другої за величиною річки Рожнятівщини Чечви Вербич виводить від
апелятива Чечва (сесьrа), що трактується як течія, заболочена місцевість. О.
Стрижак дотримується такої ж думки і пов'язує її також із терміном сочва, в
основі якого лежить сок, сочиво або сечва, що трансформувалось у Чечва, а
дослідник Я. Рудницький вважає, що ця назва трактується як «трава на
болотистому місці».
Приблизно так само пояснюють походження гідроніма і деякі
старожили села (Дранчук Василь Андрійович та ін.), які вважають, що Чечва — це
давнє архаїчне словo, що давно вийшло з ужитку і близьке за змістом до слів:
«млака», «трясовина», «драговина», «мокряк».
Окремі старожили ще в молодості чули від старих людей вживання цього
терміну: "Ади всадив'ємсі з кіньми в якусь Чечву, та якби не люди, то хто
знає, кілько бим там сидів".
До гідронімів, які мають праслов'янське і слов'янське походження,
належить потік Бабський. Це притока річки Лімниця, що витікає з однойменного
мікротопоніма і протікає через Ясень і Перегінське. Цікаво, що у тюркських
народів Баба виступає як додаток до імені при звертанні до старших за віком
людей. У праслов'ян Баба була богинею життя та родючості, і в її честь
розміщували святилища, де підтримували жертовний вогонь.
Прикарпатські дослідники Василь та Михайло Клапчуки припускають,
що Бабами називали колись кам'яні статуї, залишені тюркомовними народами на
території від Прикарпаття до Монголії. Не виключено, вважають окремі історики,
що вони належать саме до доби аланів і хозарів (VI— VІІІ ст.).
Історичні
джерела говорять також про те, що наші пращури мали священні гаї і поклонялись
старим ясенам, дубам, липам, ліщині та іншим деревам. Під деревами наші предки
здійснювали різні жертвоприношення. Вони поклонялись дупластим деревам,
обвішуючи їх обрусами. У священних гаях стояли поганські ідоли.
Давнє походження мають також потоки Бистрик і Бистра поблизу Осмолоди
(праслов'янське «bystrь»— швидкий ) та потоки Звір (с. Липовиця, с. Суходіл, с.
Спас та ін.), що утворені від загальної назви звір, ізвір (праслов'янське
izvorь) — «долина потоку чи річки в горах, міжгір'я, ущелина, гірське джерело,
потік».
На
думку дослідника Мирослава Габорака, праслов'янське походження мають також
назви потоків (с. Осмолода) Коритвина (korytvina — корито) та Укерня (крутити,
гнути), форму яких мають потічки.
Багато загадок міститься в гідронімах Турова, Велика Турова, Мала
Тура. Це потоки на території села Сливки, і впадають вони в Лімницю, а
витікають від однойменного ороніма. Вчений Михайло Худаш не виключає, що дана
особова назва може мати певне забобонне містичне навантаження.
Праслов'янські
корені мають назви потоків Річка (с. Ілемня) та Руда (с. Ілемня), Рудавий (с.
Рівня) — ruda «іржаве болото».
Два останні гідроніми вказують на наявність руди у місцевості. Так можна
трактувати назву потоку Рудовець, що знаходиться на межі Рожнятівського і
Богородчанського районів.
На
архаїчність гідронімів вказують назви Дарівка (річка с. Осмолода — Дар
<Володарів), що впадає в Лімницю, Манявка. (Мань < Маниславь), Мелетинка
(Мелецинка (с. Луги, Мелета < Мелетій), що впадають в Чечву, та інші.
Двояке тлумачення має назва потоку Радова (смт.
Перегінськ). 3 одного боку, вона пояснюється як свобода, воля. Михайло Худаш
вважає, що це пов'язанo із слов'янськими автохтонними особовими власними
іменами з кореневою Радь: Радивой, Радимирь та ін.
Ряд гідронімів пов'язано з трагічними сторінками історії краю. В с.
Брошнів в річку Млинівку впадає Кирвавий потік. Є непідтверджені факти про те,
що в 1387 році поселення було зруйноване татарами або волохами.
Ймовірно,
що саме після цієї жорсткої, тобто кривавої битви, виникла ця назва в глибині
віків. 3 кривавими подіями старожили села Суходіл пов'язують назву Чорний
Потік.
Поблизу горішньої частини села є урочище Касарнєнка, де в часи Австро -
Угорської імперії стояли касарні (казарми). В період Першої світової війни тут
відбувся жорстокий бій, під час якого російські війська прагнули захопити
австрійські казарми. В бою загинуло багато вояків з обох сторін, і , згідно
переказів, вода в потоці, змішавшись з людською кров’ю , отримала темний колір.
З того часу потік стали звати Чорним.
Незначна частина гідронімів має волоське походження. Потік Волоська ( походить від однойменного омонімі)
впадає в річку Ілемку і вказує одночасно на рід занять (вівчарство), тому
що волохи в давнину були , в основному, пастухами.
Подібну назву має потік Бачкан(с. Петранка). Даний гідронім
утворений від однойменного румунського антропоніма і свідчить, що колись тут
займались вівчарством, і проживання Бачкана мотивувало назву потоку.
Про рід занять говорять назви інших потоків. Зокрема потік Кісненний в с. Осмолода вказує на те, що тут косили
траву, а гідронім Саджава( потоки с. Грабів, с. Креховичі) – на штучне
водоймище, де ловили рибу, або мочили коноплю. В горах здавна розводили кіз і
овець, пасли їх на полонинах, де споруджували загороди а інколи й присілки.
Потоки Казарка, Стара Козарка, Нова Козарка походять від однойменного омоніма
поблизу села Суходіл, і правдоподібно, що в давнину тут був присілок з кошарою,
де тримали кіз.
Велика кількість гідронімів походить від ойконімів, що є поширеним
явищем на Бойківщині. Від назв сіл походять річки Дуба, Ілемка, Ріпне, Лецівка,
Липовиця та ін. Не менша частина носить назву, шо вказує на колір води, якість
води, особливості терену, характер місцевості, рослинність тощо: потоки
Вільшина, Дубина, Бистрик, Гнилий, Зелений, Красний звір, Погарецький, Сивий,
Чорний, Явірник, Ялик, Шумлячий та ін. Назва потоку Селянський (с. Нижній
Струтин) вказує на його належність цій категорії населення, також ясно з
власниками потоків Ксьондзів (с. Суходіл) та Нанашків Звір (с. Осмолода) .
Отже,
найбільша кількість гідронімів Рожнятівщини мають праслов'янське походження,
які в процесі історичного розвитку зберегли архаїчність генезису, а частина
назв говорить про заняття людей (вівчарство, рибальство та ін.), колонізацію
краю (волоські назви), боротьбу із завойовниками, а окремі гідроніми є
доповненням до природи краю, його флори і фауни.
За матеріалами досліджень Андрейківа В.М.
Немає коментарів:
Дописати коментар